Рассел Барклі, PhD – Щотижневе оновлення досліджень за 10 лютого 2024 року
Авторка конспекту Анастасія Свердлова
Ласкаво просимо до чергового суботнього огляду досліджень!
Стаття 1: Розлад інтернет-ігор та РДУГ
У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі Brain Sciences, вчені з Італії вивчили зв’язок між розладом ігрової діяльності (Internet Gaming Disorder, IGD) і РДУГ у великій групі молоді. У дослідженні брали участь люди з РДУГ, люди з аутистичним спектром та типові контрольні групи. Результати виявилися досить цікавими.
Дослідження показало, що понад 72% італійських підлітків з РДУГ мають діагноз IGD.
Серед підлітків з аутизмом 45% мали розлад ігрової поведінки.
Для порівняння, лише 9,5% типової контрольної групи мали ігровий розлад.
Тяжкість ігрового розладу виявилася набагато гіршою у людей з аутистичним спектром порівняно з людьми з РДУГ або типовою контрольною групою. Крім того, люди з РАС рідше спостерігали зменшення ігрового розладу з часом, що вказує на те, що він може бути більш стійким у цій групі.
Загалом, дослідження підкреслює суттєвий зв’язок між РДУГ та ризиком виникнення ігрового розладу. Хоча розлад є більш поширеним серед людей з РДУГ, він також підвищений у людей з аутистичним спектром.
Стаття 2: Метилфенідат та ігровий розлад
В іншому дослідженні тих же авторів вивчалася ефективність метилфенідату у зменшенні або усуненні ігрового розладу (Gaming Disorder) у пацієнтів з РДУГ. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів, які пройшли обстеження на наявність залежності та ігрового розладу.
Через три місяці рівень ігрового розладу та інтернет-залежності дійсно дещо знизився.
Однак не було виявлено значного впливу ліків (метилфенідат) на ігровий розлад або залежність.
Цей висновок суперечить попереднім клінічним враженням, які припускали, що метилфенідат може бути корисним у лікуванні ігрового розладу. Важливо зазначити, що це дослідження мало невеликий розмір вибірки, тому необхідні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти потенційний вплив ліків на ігровий розлад у людей з РДУГ.
Стаття 3: Генетика РДУГ та психічних розладів
Було проведено велике дослідження генетики РДУГ та його зв’язку з іншими психічними розладами. У дослідженні взяли участь понад 20 000 осіб з РДУГ і понад 32 000 осіб без нього. Дослідники вивчали ризик розвитку розладів настрою, тривожних розладів, інтелектуальної недостатності, тикових розладів, розладів аутистичного спектру (РАС) та шизофренії.
Дослідження показало, що гени, пов’язані з РДУГ, підвищують ризик розвитку РАС та шизофренії.
У людей з РДУГ ризик розвитку РАС збільшується майже в два з половиною рази.
Ризик шизофренії був приблизно в 1,8 рази вищим у людей з РДУГ порівняно з тими, хто не мав РДУГ.
Однак дослідження не виявило причинно-наслідкового зв’язку між генетикою РДУГ і тикозними розладами, інтелектуальною недостатністю, розладами настрою або тривожними розладами.
Важливо відзначити, що хоча співвідношення шансів для підвищеного ризику розвитку РДУГ та шизофренії високі, базовий показник для цих розладів дуже низький. Подвоєння базового показника не обов’язково означає, що у більшості людей з РДУГ розвинуться ці розлади. Наприклад, якщо поширеність РАС у популяції становить 3%, подвоєння цього показника означатиме, що 6% людей з РАС мають РАС.
Висновки
Отже, ці дослідження проливають світло на взаємозв’язок між РДУГ та ігровим розладом, потенційний вплив ліків на ігровий розлад у людей з РДУГ та генетичні зв’язки між РДУГ та РАС/шизофренією. Хоча для повного розуміння цих взаємозв’язків потрібні додаткові дослідження, ці висновки сприяють нашому розумінню РДУГ та пов’язаних з ним станів.