РДУГ та Тривожність

Оригінал ADHD and Anxiety written by Megan Anna Neff

Переклав Валентин Шапіро

Зв’язок між РДУГ і тривогою

Чи страждаєте ви від тривоги? Якщо у вас Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ), ви не самотні. Насправді, до 50% людей з РДУГ відчуватимуть тривогу в якийсь момент свого життя (Katzman et al., 2017). Як людина, яка сама жила з РДУГ і тривогою, я не з чуток знаю, наскільки складним може бути завдання одночасно справлятись з обома станами. Ось чому я тут, щоб поділитися останніми дослідженнями про зв’язок між РДУГ і тривогою.

У цій публікації ми розглянемо високі показники поширеності супутніх РДУГ та тривоги, а також деякі унікальні наслідки, які виникають у результаті взаємодії між цими двома захворюваннями. Ми обговоримо проблеми діагностики та лікування одночасного виникнення РДУГ і тривоги, а також вплив на симптоми, тяжкість і відповідь на лікування.

Рівень поширеності тривоги серед РДУГ

Тривога неймовірно поширена серед людей із РДУГ, за оцінками, до 50% людей із РДУГ відчуватимуть тривогу в якийсь момент свого життя (Katzman et al., 2017). Крім того, дослідження показали, що люди з РДУГ мають більш високий ризик розвитку майже всіх типів тривожних розладів, включаючи генералізований тривожний розлад, панічний розлад, специфічні фобії, соціальну тривожність і ОКР (Katzman et al., 2017).

Кілька досліджень показали зв’язок між РДУГ і тривогою, однак з різним показниками частоти таких випадків. Наприклад, Katzman та ін. (2017) виявили, що майже 50% людей із РДУГ мають підвищений ризик виникнення тривоги. Подібним чином Tsang та ін. (2015) повідомили, що 31% людей із РДУГ відповідали критеріям генералізованого тривожного розладу. Крім того, РДУГ асоціюється з вищим рівнем агорафобії, простих фобій, тривожних розладів розлуки, соціальної фобії та ОКР, особливо серед дітей (Spencer et al., 1999). Фактично, дослідження Spencer та ін. (1999) виявили, що 27% дітей із РДУГ мали більше ніж один тривожний розлад, порівняно з лише 5% у контрольній групі.

Проблеми діагностики

Наявність тривоги може збільшити ймовірність того, що РДУГ буде пропущено під час діагностики. Це пояснюється декількома причинами:

✦ По-перше, симптоми тривоги можуть маскувати симптоми РДУГ, оскільки тривога може зменшити прояви імпульсивної поведінки. Однак тривога може не тільки пригнічувати імпульсивність, але й погіршувати неуважність, що може ускладнити діагностику (Pliszka та ін., 1999).

✦ По-друге, РДУГ у людей із тривогою часто діагностують пізніше в житті, ніж тим, хто не має тривоги, оскільки тривога знову через можливе пригнічення імпульсивності, у людини виникає значно менше проблем з виконанням певних завдань та проявів гіперактивної поведінки, асоційованих з діагнозом РДУГ (Katzman et al., 2017).

✦ І нарешті, супутні РДУГ неуважного типу та тривожний розлад особливо важко діагностувати, оскільки відсутність гіперактивної поведінки може ускладнити диференціацію, чи була неуважність спричинена тривогою та занепокоєнням чи саме труднощами з регуляцією уваги через РДУГ

РДУГ та Тривога проявляються більшою неуважністю та меншою імпульсивністю

Люди з РДУГ і тривогою, як правило, відчувають більше неуважності та труднощів із зосередженням, ніж ті, хто не відчуває тривоги. Це пояснюється тим, що тривога може створювати додаткові відволікаючі чинники, такі як нав’язливі думки або надмірне занепокоєння, які відволікають увагу людини від поточного завдання, збільшуючи її “когнітивне навантаження” та посилюючи вимоги до “виконавчих” функцій мозку, що й без того є проблематичним завданням для людей із РДУГ. Дослідження, проведене Hammerness та ін., 2009 р., показало, що люди з РДУГ і тривогою мають більше проблем з неуважністю та завданнями на робочу пам’ять порівняно з людьми з одним лише РДУГ.

З іншого боку, особи із ускладненим тривогою РДУГ, як правило, проявляють меншу імпульсивність в поведінці та менше проблем із гальмуванням порівняно з тими, хто має лише РДУГ. Наприклад, у дослідженні, проведеному Hammerness та ін. (2009), діти із супутніми РДУГ та тривогою краще виконували завдання, що вимагали гальмування, що є ознакою імпульсивності, порівняно з тими, хто мав лише РДУГ. Незважаючи на ці висновки, важливо зазначити, що досвід кожної людини унікальний, і взаємодія між РДУГ і тривогою може проявлятися по-різному у різних особ.

Вплив на лікування

Згідно з попередніми дослідженнями, люди з ускладненим тривожністю РДУГ можуть по-різному реагувати на ліки порівняно з тими, хто має лише РДУГ. Наявність тривоги може призвести до гіршої реакції організму на лікування РДУГ стимуляторами (Hammerness et al., 2009). Наприклад, дослідження Tannock і Schachar (1995) показало, що хоча Метилфенідат покращує робочу пам’ять у нетривожних дітей із РДУГ, він не має такого ж ефекту на робочу пам’ять у тривожних дітей із РДУГ.

Вищенаведені висновки вочевидь говорять нам, що медикаментозне лікування осіб із ускладненим тривогою РДУГ вимагає більше ретельного аналізу та індивідуального підходу. Для людей зі ускладненим РДУГ важливо тісно співпрацювати зі своїм лікарем психіатром, щоб визначити найбільш ефективний план лікування на основі їх конкретних потреб.

Зловживання психоактивними речовинами та інші діагнози психічного здоров’я

Дослідження показали, що люди з ускладненим тривогою РДУГ частіше мають інші супутні психічні захворювання та потребують більш інтенсивного лікування психічного здоров’я порівняно з тими, хто страждає лише тривогою. Наприклад, дослідження Hammerness та ін. (2009) виявили, що діти з РДУГ і тривогою мають більше супутніх психічних розладів і вимагають більше психічного лікування порівняно з дітьми, які страждають лише тривогою.

Крім того, у людей з ускладненим тривогою РДУГ, як правило, тривожність починає проявлятись у більш ранньому віці. Також часто таке ускладнення призводить до появи додаткових психічних розладів і проблем зловживання психоактивними речовинами порівняно з тими, хто страждає лише тривогою (Katzman et al., 2017). Ці висновки підкреслюють важливість лікування як РДУГ, так і тривожного розладу, щоб ефективно впоратися з низкою унікальних проблем, з якими можуть зіткнутися люди із ускладненим РДУГ. Особам зі ускладненим РДУГ важливо тісно співпрацювати зі своїм лікарем психіатром, щоб розробити комплексний план лікування, який враховує будь-які супутні психічні захворювання та проблеми зловживання психоактивними речовинами.

Погіршення проявів РДУГ

Поєднання тривоги та РДУГ, на жаль, призводить до більшої вираженості ознак як тривоги, так і РДУГ. Симптоми РДУГ, які були класифіковані як «серйозні порушення», виникали частіше в групі «Тривога плюс РДУГ», ніж у групі «лише з РДУГ» (56% порівняно з 45%) (Hammerness et al., 2009). Діти з одночасними РДУГ і тривогою також відчували більше когнітивних труднощів і потребували більшої підтримки в навчальних закладах (Hammerness et al., 2009).

Сильніші симптоми Тривожного розладу

Особи з ускладненим тривогою РДУГ, як правило, відчувають сильніші симптоми тривоги порівняно з тими, хто не має синдрому дефіциту уваги та гіперактивності і має тривожні розлади. Крім того, дослідження показали що тривожність, як правило, починає проявлятись раніше у осіб із ускладненим тривогою РДУГ порівняно з тими, хто не має РДУГ і має тривожні розлади (Katzman et al., 2017). Ці результати свідчать про те, що поєднання РДУГ і тривоги може призвести до більш серйозних і складних проблем з психічним здоров’ям і може потребувати більш серйозного та цільового підходу для ефективного лікування. Людям зі ускладненим РДУГ важливо тісно співпрацювати зі своїм лікарем психіатром, щоб розробити комплексний план лікування, який стосується як РДУГ, так і симптомів тривоги, щоб покращити їхнє загальне самопочуття та якість життя.

Міркування щодо лікування та пошуку додаткового ресурсу

Для осіб із ускладненим тривогою РДУГ великим плюсом буде саме комплексний план лікування, який враховує їхні потреби в покращенні роботи виконавчих функцій мозку, симптоми тривоги, сенсорні потреби та індивідуальні особливості обробки інформації мозком. Хоча це не вичерпний список, існує кілька методів лікування та ресурсів, які можуть бути особливо корисними для людей із ускладненим тривогою РДУГ, зокрема:

• Ліки (для РДУГ: стимулятори та нестимулятори; для ГТР: антидепресанти та анксіолітики)
• Коучинг щодо виконавчих функцій мозку
• Когнітивно-поведінкова терапія та Терапія прийняття та рішучості (ACT)
• Регулярні фізичні вправи
• Практики Майндфулнес (додатки на кшталт Headspace можуть бути особливо корисними)
• Омега 3/6/9 добавки
• Добавки ГАМК

Важливо зазначити, що досвід кожної людини унікальний, і те, що працює для однієї особи, може не працювати для іншої. Людям зі ускладненим тривогою РДУГ важливо тісно співпрацювати зі своїм лікарем психіатром, щоб розробити індивідуальний план лікування, який відповідає їхнім унікальним потребам і вирішує їхні конкретні проблеми. Застосовуючи цілісний та індивідуальний підхід до лікування, люди із ускладненим тривогою РДУГ можуть оптимізувати своє загальне самопочуття та покращити якість життя.

Ключові висновки щодо РДУГ з Тривожним розладом

РДУГ і тривога часто є супутніми розладами, за оцінками, до 50% людей із РДУГ відчуватимуть тривогу в якийсь момент свого життя. Коли ці два стани присутні разом, це може створити більш складну клінічну картину, яка може призвести до неправильної діагностики та ще більш серйозних симптомів.

Наявність супутніх РДУГ та тривоги має вплив та створює проблеми в діагностиці, підході до медикаментозного лікування та терапії. Це також призводить до більш тяжких проявів РДУГ, більш серйозних симптомів тривоги та більшої кількості супутніх психічних захворювань. Подібне накладання особливостей створює унікальні проблеми для тих, хто живе з РДУГ і тривогою, включаючи когнітивні труднощі, потреби в освітній підтримці та відмінності в сенсорній обробці.

Щоб впоратися зі складнощами супутніх РДУГ і тривоги, необхідний надійний план лікування, який враховує специфіку та потребу в покращенні виконавчих функцій мозку, тривожність, сенсорні потреби та індивідуальні особливості в обробці інформації мозком. Деякі з потенційних методів лікування та джерел додаткового ресурсу, які можуть бути корисними для людей із РДУГ із тривогою, включають ліки, тренінги щодо виконавчої функції мозку, когнітивно-поведінкову терапію, фізичні вправи, Майндфулнес, Омега 3/6/9 та добавки ГАМК.

Загалом, розуміння особливостей супутніх РДУГ і тривоги має вирішальне значення для розробки відповідних підходів лікування та підтримки тих, хто живе з обома розладами. Визнаючи унікальні проблеми та наслідки взаємодії між цими захворюваннями, ми можемо працювати над кращими механізмами пристосування та покращенням якості життя тих, хто мав нещастя мати обидва.

Список джерел

Katzman, M.A., Bilkey, T.S., Chokka, P.R. et al. Adult ADHD and comorbid disorders: clinical implications of a dimensional approach. BMC Psychiatry 17, 302 (2017). https://doi.org/10.1186/s12888-017-1463-3

Hammerness, P., Geller, D., Petty, C. et al. Does ADHD moderate the manifestation of anxiety disorders in children?. Eur Child Adolesc Psychiatry 19,107–112 (2010). https://doi.org/10.1007/s00787-009-0041-8

Tannock, R., & Schachar, R. (1995). Differential-effects of methylphenidate on working-memory in ADHD children with and without comorbid anxiety. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 34, 886-896.

Mancini, C., Van Ameringen, M., Oakman, J. M., & Figueiredo, D. (1999). Childhood attention-deficit/hyperactivity disorder in adults with anxiety disorders. Psychological Medicine, 29, 515-525.

Pliszka, S. R., Carlson, C., & Swanson, J. M. (1999). ADHD with comorbid disorders: Clinical assessment and management. New York: Guilford.

Spencer, T., Biederman, J., & Wilens, T. (1999). Attention-deficit/hyperactivity disorder and comorbidity. Pediatric Clinics of North America, 46, 915-927